“Основне – щоб не заважали”: головні проблеми ІТ-галузі Тернополя

Неякісна освіта, медицина та інфраструктура та більш глобально нестабільна ситуація в країні — ось основні перешкоди для розвитку ІТ-спільноти Тернополя.

Чому айтішники часто виїздять за кордон та якої підтримки чекають від міської влади Тернополя розповіли представники Тернопільського ІТ кластера. 

“Якої підтримки чекають айтішники? В ідеалі це два моменти: не заважати та спростити роботу із закордонними компаніями. Поступлення валюти в країну потрібно максимально спрощувати, а от вивід — ускладнювати. Саме айтішники — це ті, хто сприяють поступленню валюти в країну”, — розповідає Сергій Савчишин, eMagicOne, IT-House.

Однак чи не найбільше хвилюють ІТ-спеціалістів Тернополя розмови про відміну 3 групи єдиного податку, бо саме за такою схемою зазвичай працюють в цій галузі.

“Для кожної компанії головне — стабільність. Ми живемо в дуже турбулентній країні. Для компанії цікаве питання залучення інвестицій та їх повернення за 10 років. Якщо інвестиції залучати під щось, то треба знати: буде ця 3 група через 10 років чи ні? Якщо за цей термін часу все зміниться, то залучити кошти не вийде. Тому стабільні правила гри впродовж довгого часу — це важлива передумова. Створити комфортні умови для ведення бізнесу — це першочергова умова влади, навіть в умовах війни”, — коментує Сергій Кутузов, ELEKS.

Якщо 3 групу ЄП справді скасують, то багато спеціалістів оберуть переїзд в іншу країну, де справді реально бачитимуть, на що йдуть їхні податкові відрахування, запевняє Антон Яворський, Magnis.

“Німеччина, Австрія, Нідерланди — вже зараз є пропозиції переїхати в ці країни задля працевлаштування із подальшою легалізацією. Я хочу жити в своїй державі, однак якщо держава буде створювати умови, коли сама нічого не дає, натомість забирає вагомий відсоток від мого доходу, то залишатись тут немає змісту. Там же за податки, які я оплачую, я можу отримати якісну медицину, якісні дороги, якісне навчання. Деякі країни пропонують одразу житло”, — каже Антон Яворський.

Крім загальнонаціональних проблем, айтішників Тернополя також хвилює те, що саме місто не надто зацікавлене в популяризації галузі.

“ІТ-спеціалісти масово виїжджають — це проблема кожної фірми, —продовжує Антон Яворський. — Мова або про більші міста, або про закодон. ІТ-спеціалісти платять великі податки. Навіть якщо ми з родинами кілька разів на рік їдемо за кордон, то багато грошей там не залишимо, все решта осідає саме в місті: житло, транспорт, розваги, продукти. Той же Львів бореться за людину. Тернопіль мав би бути цікавим для айтішників, він є комфортним в плані добирання на роботу та екології. Але в місті немає IT-community. Потрібно, аби міська влада фінансувала проведення заходів для популяризації галузі. Самим фірмам це неактуально, оскільки нам важливіше популяризувати конкретно себе, аніж країну чи місто в цілому. Ми платимо податки і очікуємо, що місто буде долучатися.”

Та щоб популяризувати саму галузь, необхідні і хороші спеціалісти. А наразі якість знань випускників місцевих вишів ще не на належному рівні, зазначила Тетяна Хіміч, Forte Group.

“Проблема існує загалом в усій Україні. У вишах кажуть, що їхня освітня програма просто не встигає за тими вимогами, які ставлять випускникам в самих ІТ-фірмах. Тож своїх потенційних працівників ми довчаємо на відповідних курсах”, — пояснює Тетяна Хіміч.

Якщо так йтиме і надалі, то не буде змісту йти вчитися в університет. За 4 роки роботи в ІТ-компанії можна отримати в рази більше знань, переконаний Сергій Савчишин.

“Останні 5 років я долучаюся до викладання у виші і можу сказати, що студенти просто деградують. У нас частина працівників — це студенти 3-4 курсів, які розуміють, що виш їм нічого не дає. Великі міста це вирішують по-іншому, наприклад, відкривають приватні академії. Таким чином закривають певну частину проблем. Однак це загалом неправильно, коли студент чи держава оплачують навчання, а потім ми за свій рахунок підтягуємо його знання, хоча все це йому мали дати у виші. Самі ж викладачі в університетах незацікавлені перевчати своїх студентів, та й немає ніякого контролю за самим процесом. Я двічі пробував змінити програму навчання, однак мені не дозволили, мотивуючи тим, що, якщо я піду, хто далі цим займатиметься?”, — зауважує Антон Яворський.

Погана інфраструктура, погана освіта, погана медицина — основні проблеми, які відлякують ІТ-спеціалістів із Тернополя, продовжує розповідати Сергій Кутузов.

“Люди з високим рівнем доходу не готові жити в місті, де не можна надіятися на належну якість медичних послуг. В багатьох айтішників вже була не одна нагода виїхати за кордон, але якщо можливості виїхати немає, то є два шляхи: змиритися чи боротися. Ми готові боротися, але очікуємо на більш активну підтримку з боку міської влади. Наразі кошти йдуть на популяризацію ресторанного бізнесу, а не ІТ. У тому ж Львові гроші спершу пішли на підтримку ІТ, а ресторатори вже “підтягнулися”, — підсумовує Сергій Кутузов.

Тож навряд чи в Тернополі спрацює навпаки, переконані в Тернопільському ІТ кластері.

 

 

 

Перейти до панелі інструментів